Power Politics: Poems (A List)
Margaret Atwood
Margaret Atwood's Power Politics first appeared in 1971, startling its audience with its vital dance of woman and man. Thirty years later it still startles, and is just as iconoclastic as ever. These poems occupy all at once the intimate, the political, and the mythic. Here Atwood makes us realize that we may think our own personal dichotomies are unique, but really they are multiple and universal. Clear, direct, wry, unrelenting —Atwood's poetic powers are honed to perfection in this important early work.
No posts yet
Kick off the convo with a theory, question, musing, or update
Your rating:
ці вірші такі інтимні (і параноїдальні), що їх неможливо читати вголос. навіть коли намагаєшся, все одно зрештою збиваєшся на шепіт. так і треба, мабуть, – тихо, про себе, щоб ніхто не помітив, що відбувається всередині.
nothing
remembers you but the bruises
on my thighs and the inside of my skull.
етвуд пише про протистояння, про внутрішню війну, якої ніхто не хоче, але в якій усім – обом – доводиться брати участь.
and there isn’t anything
I want to do about the fact
that you are unhappy & sick
you aren’t sick & unhappy
only alive & stuck with it.
у цьому протистоянні є щось, що робить його гарантовано смертельним: любов кожного з них цілковито відрізняється від того, що думає про любов інший, своєю любов'ю вони нищать одне одного, змушують одне одного зникати, танути.
Which of us will survive
which of us will survive the other.
0
© 2024 Pagebound