"убивство і бродячі духи" – передостанній роман девіса, перша частина недописаної торонтської трилогії. назва, як і у випадку "п'ятого персонажа", походить із цитати – і щось у мене таке враження, наче тут цитата теж вигадана: знайти її десь, крім епіграфу до цієї книжки, не вдалося (втім, може, щоденники семюела батлера, звідки девіс її взяв, просто не оцифровані). з майстерними містифікаторами непросто, бо їм ніколи не можеш так по-справжньому повірити.
роман одразу дає читачеві те, що обіцяне назвою: убивство відбувається в першому реченні, а потім цілий текст ми проводимо з бродячим духом, який поступово змиряється зі своєю відсутністю у світі живих, поки перед його очима розгортається цілий кінофестиваль родинної історії. і "where Murthers and Walking Spirits meet, there is no other Narrative can come near it" – чи принаймні з цими історіями дуже тяжко змагатися, особливо тоді, коли їх пише робертсон девіс.