у перших сонетах п'ятнадцяти шекспір наполягає на тому, що треба розмножуватися, – хотілось би сказати, що на різні лади, але в основному на той самий: чувак, ти такий гарний, що тобі точно треба сина, бо ж постарієш і вмреш, не передавши своїх коштовних генів. не знаю, чим керувався укладач, розташовуючи їх саме так, проте воно безумовно збиває настрій.
далі, звісно, багато різного про любов.