елліс пітерс – це ті самі затишні англійські детективи, де ніхто нікуди не поспішає й ніколи не бракує часу на горнятко чаю / меду, тільки відсунуті на 800 років у минуле й прикрашені відповідним антуражем: замість коктейльних сукенок – лляні сорочки, замість синьооких клерків – синьоокі ремісники, замість милого вікарія і його дружини – ціле бенедиктинське абатство. і, мабуть, із такою казковою атмосферою логічно, що історії весь час закінчуються шлюбами, після яких тільки й лишається, що пустити фінальні титри.