сама історія – таке нічого особливого, якого, мабуть, і пристало чекати від розказаної в листі казочки.

а от ілюстрації річарда ердоша (сподіваюся, я його правильно транслітерую) – пречудові. особливо диявол, одна ратичка якого взута в пулен, а інша боса. і ще ціла компанія червоних аццьких котиків, про яких у тексті, на жаль, ані слова.