триста сторінок катастрофічних котячих каламбурів – це значно більше, ніж мені будь-коли треба було. це жахлива книжка, і не в сенсі so bad it's good, а просто.

втім, мушу зізнатися, i had fun. but a very peculiar kind of fun – як від відео з претендентами на премію дарвіна, коли ви з жахом уявляєте, що буде далі, не втримуєтеся від фейспалмів, бо вашу уяву виправдовують і перевершують, але відірватися не можете.